Довідник прізвищ
Прізвище характерно для українських, польських, білоруських родин.
Зустрічається у церкві села Біле Пінського Повіту Мінської губернії Російської імперії (нині – Рівненська область, Україна) та сусідніх селах у 1790-1860-і роки. Тобто йде з часів Речі Посполітої. Є припущення, що частина носіїв даного прізвища змінили його у 1830-60-і на прізвище Лосінець.
Мартиновичі також зустрічаються у селі Ганцевичі (сучасна Білорусь) на початку 1900-х.
Прізвище Мельник належить до класичних українських професійних прізвищ і походить безпосередньо від загальної назви фаху мельник. Це прізвище отримували або власники, або робітники млина – людини, що займалися млинарством.
У лексичній основі лежить слово млин (від праславʼянського слова mъlinъ), яке, за етимологічними словниками, пов’язують із латинським словом molīna «млин», утвореним від дієслова molo «мелю». Відповідні форми фіксуються в різних слов’янських мовах.
У наукових класифікаціях українських прізвищ Мельник послідовно віднесений до професійних назв, причому фіксується як одне з найпоширеніших прізвищ на території України, що закріпилося за родами в процесі оформлення прізвищевої системи XV-XVII століть.
За різними джерелами, в Україні нараховується від 107 до 174 тисяч носіїв прізвища Мельник. Дослідження показують, що часто прізвище передається із покоління в покоління, але існують випадки, коли професійне прізвисько не закріпилося як повноцінне прізвище, однак згадується у церковних записах. Такі випадки зустрічаються у Поліссі, зокрема в селі Бишляк (сучасна Рівненщина) по гілці роду Сад.