Прізвище Сад у працях з української ономастики відносять до групи прізвищ, утворених від загальних назв місцевості й об’єктів довкілля. Базою є апелятив сад у значенні «ділянка землі з плодовими деревами й кущами», фіксований у давньоукраїнській та загальнослов’янській традиції як похідний від дієслова садити (від праславʼянського слова saditi, пов’язаного з індоєвропейською основою «садити, ставити, примушувати “сидіти”»).
Спеціальні дослідження концепту «сад» у староукраїнській мові показують, що він стабільно означає упорядкований, «окультурений» простір біля житла й виступає важливим елементом традиційної картини світу. У такому контексті прізвище Сад інтерпретують як відапелятивне: первісно це було прізвисько людини, яка мала/доглядала сад або ж жила «біля саду», – типова для української прізвищевої системи модель номінації за прикметною локальною ознакою.
Поширення прізвища
В Україні нараховується понад 600 носіїв прізвища Сад, більшість з яких мешкає у Рівненській області.
Унікальний випадок зустрічається в гілці роду Сад в селі Бишляк (Рівненська область), де у церковних книгах 1840-х років священник записує родину за прізвищем Мельник. Є припущення, що на той час голова сімʼї робив у місцевому млині на річці Стир, де переробляв зерно у борошно та крупу, але згодом пішов з ремесла.